Історія менеджменту, його основні школи та етапи розвитку

Менеджмент як мистецтво управління виник в глибокій старовині. Його опис як виду людської діяльності зустрічається в працях Сократа. Давньогрецький філософ, жив у першому тисячолітті до н.е., описує процес управління людьми як спробу поставити певної людини на певне місце і домогтися від нього бажаного результату діяльності. Судячи з багатьох дійшли до наших днів джерелами, історія менеджменту зародилася кілька тисячоліть тому, а сама наука управління людьми пройшла у своєму становленні кілька певних етапів.

Доісторичні люди, що жили розрізнено, не потребували управлінні їх діяльністю з боку. Основною метою їх існування було виживання в суворих умовах природи. Наші давні предки, які об`єднуються для спільного життя в племена, вже мали потреби в тому, щоб поряд з ними був мудрий чоловік, який приймає оптимальні для всього племені рішення, що дозволяє конфлікти всередині племені, що виносить вироки про покарання в чому-небудь винних. Такою людиною став вождь. У міру розростання соціальних груп людей виникла необхідність поділу праці, однак, весь цей труд також мав бути контрольованим кимось зі сторони. Так з`являються перші зачатки управління окремими групами людей, розділених по їх професійними ознаками.

Історія менеджменту в сучасному розумінні цього слова починається з індустріальної революції, сталася в 17-19 століттях. Саме в цей період в Європі виникають перші виробничі підприємства, що потребують по-справжньому талановитих управлінців. Наука управління складається до кінця 19 століття. В цей період часу з`являються перші роботи вчених, присвячені даному виду людської діяльності.

Етапи та школи в історії менеджменту

Менеджмент в якості професійної діяльності вперше розглядається американцем Г. Тауном в його доповіді, підготовленій для виступу на зборах товариства інженерів-механіків. На даному зібранні він вперше висловлює свою думку про те, що суспільство потребує підготовки фахівців-управлінців.

Всього за історію економічних навчань 20 століття сформувалося п`ять шкіл управління:

- школа наукового менеджменту (засновник Ф. Тейлор, автор багатьох книг, присвячених цій темі) -

- адміністративна школа (родоначальник - французький інженер А. Файоль) -

- кількісна школа (представники - Д. Томпсон, Г. Акофф, Д. Марч) -

- бихевиористская школа (її становлення пов`язане з розвитком соціології та психології, відомими представниками вважаються Ч. Бернард, Ф. Герцберг, К. Арджіріс) -

- школа людських відносин (засновник - американець Е. Мейо).

Історія менеджменту включає в себе п`ять основних етапів розвитку управління, перший з яких починається на зорі 20 століття і збігається з часом зародження школи наукового менеджменту. Виникнення адміністративної школи Файоля в першому десятилітті 20 століття ознаменувало настання другого етапу розвитку управлінської діяльності.

В цей же час в США починається історія фінансового менеджменту. Друга світова війна значно впливає на становлення управлінської думки, перші двадцять років після її закінчення збігаються з третім етапом оптимізації менеджменту.

Наступний щабель розвитку управлінської діяльності пов`язана з наукою - психологією, яка тільки набирає обертів. Для п`ятого етапу розвитку менеджменту (80-і рр.) Характерно відкриття такого потужного механізму, як організаційна структура. Сучасне управління пов`язано з розвитком комп`ютерних технологій і автоматизацією виробництва. Сьогодні історія менеджменту не закінчується, наука управління продовжує активно розвиватися й удосконалюватися.