Основні правила диференціювання, застосовувані в математиці
Для початку варто згадати про те, що таке диференціал і який математичний сенс він несе.
Диференціалом функції називається твір похідної функції від аргументу на диференціал самого аргументу. Математично дане поняття можна записати, як вираз: dy = y `* dx.
У свою чергу, за визначенням похідної функції справедливо рівність y `= lim dx-0 (dy / dx), а з визначення межі - вираз dy / dx = x` + alpha-, де параметром alpha- є нескінченно мала математична величина.
Отже, обидві частини виразу варто помножити на dx, що в підсумку дає dy = y `* dx + alpha- * dx, де dx - це нескінченно мала зміна аргументу, (alpha- * dx) - величина, якою можна знехтувати, тоді dy - приріст функції, а (y * dx) - головна частина приросту або диференціал.
Диференціалом функції називається твір похідної функції на диференціал аргументу.
Тепер варто розглянути основні правила диференціювання, які досить часто використовують в математичному аналізі.
Теорема. Похідна суми дорівнює сумі похідних, отриманих від доданків: (а + с) `= а` + с `.
Аналогічним чином це правило буде діяти і для знаходження похідної різниці.
Наслідком даного правила диференціювання є твердження про те, що похідна від деякого числа доданків дорівнює сумі похідних, отриманих від даних доданків.
Наприклад, якщо необхідно знайти похідну від виразу (а + с-к) `, тоді результатом буде вираз а` + с`-к `.
Теорема. Похідна твори математичних функцій, що диференціюються в точці, дорівнює сумі, що складається з твору першого множника на похідну другого і твори другого множника на похідну першого.
Математично теорема буде записана наступним чином: (a * c) `= а * з` + а `* с. Наслідком теореми є висновок про те, що постійний множник в похідній твори можна виносити за похідну функції.
У вигляді алгебраїчного вираження дане правило буде записано таким чином: (а * с) `= а * з`, де а = const.
Наприклад, якщо необхідно знайти похідну виразу (2а3) `, то результатом буде відповідь: 2 * (а3)` = 2 * 3 * 2 = 6 * а2.
Теорема. Похідна відносини функцій дорівнює відношенню між різницею похідною чисельника, помноженої на знаменник, і чисельника, помноженого на похідну знаменника і квадрата знаменника.
Математично теорема буде записана наступним чином: (a / c) `= (а` * с-а * з `) / с2.
На закінчення необхідно розглянути правила диференціювання складних функцій.
Теорема. Нехай задана фукция у = ф (х), де х = с (т), тоді функція у, по відношенню до змінної т, називається складною.
Таким чином, в математичному аналізі похідна складної функції трактується, як похідна самої функції, помножена на похідну її подфункции. Для зручності правила диференціювання складних функцій представляють у вигляді таблиці.
f (x) | f`(X) |
(1 / с) ` | -(1 / с2) * З ` |
(Аз) ` | аз* (Ln а) * з ` |
(Ез) ` | ез* З ` |
(Ln с) ` | (1 / с) * з ` |
(Log ac) ` | 1 / (с * lg a) * c ` |
(Sin c) ` | cos с * з ` |
(Cos с) ` | -sin с * з ` |
При регулярному використанні даної таблиці похідні легко запам`ятовуються. Решта похідні складних функцій можна знайти, якщо застосувати правила диференціювання функцій, які були викладені в теоремах і наслідках до них.