Стимулюючі виплати як спосіб ефективної мотивації

Стимул - палиця, за допомогою якої в Стародавньому Римі підганяли худобу і рабів, для того щоб вони краще працювали. Сучасних працівників ніхто не підганяє і тим більше не б`є, а для збільшення продуктивності праці застосовуються стимулюючі виплати.

Їм присвячена стаття Трудового Кодексу РФ №129, і в даний час стимулюючі виплати є складовою частиною зарплати. Вони бувають різними, проте найвідомішими залишаються премії. Помилково вважати, що будь-яка премія повинна бути стимулюючою. Наприклад, виплати до дня народження або до ювілею організації не є такими. У деяких випадках роботодавець навіть включає їх до податкових витрат. Однак до витрат на зарплату відносяться будь-які виплати за роботу, яка виконується в рамках трудового договору. Справа в тому, що стимулюючі виплати направлені на підвищення результативності праці та професійного рівня, крім цього, вони дозволяють знизити кадрову плинність. Вони можуть бути встановлені за високий кваліфікаційний рівень та майстерність, за тривалий трудовий стаж і за знання іноземної мови ...

Для співробітників державних бюджетних установ дані винагороди розраховуються з урахуванням «Переліку видів виплат стимулюючого характеру». Даний документ був затверджений наказом №818 Міністерства охорони здоров`я РФ від 29 грудня 2007 року. Згідно з цим документом вони можуть бути передбачені: за інтенсивність і високі результати професійної діяльності, за якість роботи, за стаж і вислугу років, а також за підсумками роботи. Умови та розміри описані в індивідуальних і колективних договорах і, відповідно, можуть бути різними. Наприклад, стимулюючі виплати в освіті. Дана частина фонду оплати розподіляється між категоріями працівників: керівником освітнього закладу, його заступниками, педагогічними працівниками та спеціалістами, обслуговуючим персоналом, а також одна частина планується для виплати одноразових премій. У цьому випадку стимулюючі виплати вчителям, а точніше схема їх призначення, є відмінною від виплат керівникам. Оцінка роботи директора проводиться за підсумками діяльності всього освітнього закладу за певний період відповідно до показників результативності роботи.

Крім цього, роботодавець може не призначати стимулюючі виплати в тому випадку, якщо не зацікавлений в мотивації своїх співробітників. Більше того, він може їх встановити, але не виплачувати, якщо працівник не виконує умови, необхідні для преміювання.

У тому випадку, якщо роботодавець зацікавлений в ефективній праці своїх підлеглих, то використовуються матеріальні та нематеріальні форми стимулювання. До першої формі належать:

• бонуси / премії;
• відсотки від прибутку організації;
• надання кредиту;
• придбання на пільгових умовах акцій;
• пільгове навчання / відпочинок;
• страхування.

Нематеріальне стимулювання буде ефективним у тому випадку, якщо працівник розуміє важливість своєї діяльності і має можливість професійного зростання. Найчастіше ці дві мотиваційні частини доповнюють один одного.