Заробітна плата - це двигун прогресу на виробництві

Зарплата є двигуном прогресу на будь-якому виробництві. Її розмір є одним з основних показників успішності і прибутковості підприємства.

Заробітна плата - це заохочення (зазвичай у вигляді грошей), яке нараховується власником підприємства відповідно до трудового договору і виплачується працівникові за виконану за фактом роботу.

При укладанні працівником контракту або трудового договору, власник підприємства повинен ознайомити його з умовами оплати праці та причинами, на підставі яких можуть бути зроблені утримання.

Про нові умови оплати праці або заміні діючих у бік погіршення, працівника зобов`язані повідомити не пізніше двох місяців до терміну їх зміни або впровадження.

Щомісяця, при виплаті зарплати, власник зобов`язаний повідомити працівника про такі дані за період оплати праці: загальна сума зарплати, підстави і розміри утримань, сума до виплати.

Величина зарплати безпосередньо залежить від ступеня складності та умов трудової діяльності, професійних і ділових якостей працівника, результатів його роботи та виду діяльності окремого підприємства.

Поняття заробітної плати

Зарплата на підприємствах формується з трьох видів нарахувань (основна і додаткова зарплата, інші виплати), які виплачуються всім співробітникам за здійснену роботу.

Основна заробітна плата - це заохочення (зазвичай у вигляді грошей) за трудову діяльність відповідно до затверджених норм праці (вироблення, обслуговування, час, посадові та службові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді окладу (тарифна ставка) і відрядних розцінок для робочого персоналу та посадових окладів для службовців і керівників.

Додаткова заробітна плата - це заохочення (зазвичай у вигляді грошей) за здійснену роботу, яка проведена понад затверджені норми, за успіхи в праці, вчений ступінь, новації або за особливі умови роботи. Вона може мати вигляд доплат, премій, компенсаційних і гарантійних виплат, пов`язаних з виконанням певних завдань і функцій на виробництві.

Інші виплати представлені у вигляді винагород, премій, компенсацій і інші матеріальні або грошові виплати, які не передбачає трудове законодавство.

Визначення мінімальної зарплати

Мінімальна заробітна плата - це визначений законодавством розмір зарплати, який формується за рахунок простою або некваліфікованої праці. Нижче даного розміру оплата за виконану робітником норму праці (місячну, погодинну) проводитися не може.

У мінімальну зарплату не входять доплати, надбавки, виплати компенсацій і заохочень. Мінімальна зарплата - це соціальна державна гарантія, яка обов`язкова для всіх підприємств.

Організація виплат заробітної плати

Підставою для організації виплати зарплати на виробництві є тарифна система, яка складається з тарифних сіток, ставок, схем окладів, а також тарифних і кваліфікаційних довідників.

Дана система оплати призначена для розподілу видів робіт за рівнем складності, а робітників - в залежності від кваліфікації та розрядів за тарифною сіткою.

Зарплата персоналу підприємств видається тільки в грошових знаках, які мають легальний обіг на території країни. Видача боргових зобов`язань і розписок забороняється.

Заробітна плата видається за місцем роботи. Але за наявності письмової згоди працівника, зарплата може виплачуватися через банк або поштовим переказом на вказаний ним рахунок.

Строки виплати заробітної плати

Нарахування та видача зарплати повинні здійснюватися своєчасно відповідно до законодавчими актами, нормативними документами, державними, регіональними та галузевими угодами, трудовими і колективними договорами.

Видача зарплати кожному працівникові повинна проводитися регулярно. Заробітну плату мають виплачувати в робочі дні у строки, які затверджені колективним договором. Дану виплату необхідно проводити два рази на один місяць (з проміжком не більше 16 днів з урахуванням вихідних).

Якщо день видачі зарплати збігається зі святковим, вихідним або неробочим днем, то вона повинна бути виплачена напередодні. Заробітна плата за період усієї відпустки повинна бути видана працівникам не пізніше, ніж за три дні до його початку.

Гарантії збереження зарплати

Трудова діяльність працівника повинна оплачуватися відповідно до її якістю і кількістю. На виробництві бувають випадки, коли працівник відволікається від прямих трудових обов`язків, через що оплата його праці може зменшуватися.

Для подібних випадків законом визначено гарантії збереження зарплати. До них відносяться щорічну відпустку, період виконання державних обов`язків, час підвищення кваліфікації, дні медичного обстеження та інші.

Джерела матеріальних коштів на оплату праці

Джерелами коштів на виплату зарплати робітникам всіх госпрозрахункових організацій і підприємств є певна частина доходу та інші кошти, які були отримані в результаті їх діяльності.

Для організацій та установ, що фінансуються з державного бюджету, ці кошти виділяються з відповідних бюджетів, а також з частини доходу, який був отриманий в результаті діяльності інших джерел.