Норма робочого часу

При укладанні трудових договорів, що встановлюють обов`язки і права працівників і роботодавця, кожен із співробітників сподівається на виконання своєї трудової функції в зазначений час, розраховуючи проводити вільний час, орієнтуючись на свої особисті потреби. Оскільки роботодавець часто прагне до зворотного результату, держава вирішила врегулювати можливі проблеми за допомогою трудового права, вказавши норми робочого часу. Власне, питання правового регулювання і сформували трудове право.

Норма робочого часу чітко визначає кількість годин, обов`язкових до відпрацювання співробітником, і відображається у трудових договорах, в договорах колективних, в правилах внутрішнього трудового розпорядку, в інших нормативних актах.

Трудовим договором або локальними актами визначається і обліковий період: співробітник відпрацьовує встановлений час згідно з графіком змінності. Графіки, відповідно, різні.

Норма робочого часу, зазначена законодавством, передбачає такі види обліку часу: поденний облік, тижневий облік та облік підсумований. Тижневий облік доречний, коли законом нормується безпосередньо робочий тиждень і встановлена щотижнева (або ж щоденна) тривалість часу для роботи. Тривалість роботи щоденної відбивається у графіках з урахуванням тижневої певної норми. Сукупний облік доречний, коли щотижнева або денна норма часу робіт не може бути чітко встановленої (варіюється).

Підсумований облік, як правило, передбачає роботу змінну. Отже, графіки змінності повинні обов`язково складатися заздалегідь. Складені графіки доводяться до відома працюючого на підприємстві персоналу як мінімум за місяць до їх введення в дію. Подібний вид обліку застосовується на вахтових змінах, для працівників водного або залізничного транспорту, а також для організацій, що працюють безперервно.

Виниклі переробки (або, навпаки, недоробки) регулюються в конкретному обліковому періоді і компенсуватися зменшенням інших змін або наданням окремого відгулу (відпочинку) за іншими графіками не можуть (проте часто роботодавці все-таки йдуть на подібні порушення).

Переробка - робота понаднормова. Якщо фактична тривалість роботи не збігається із запланованим графіком змінності, переробка одних днів компенсується скороченням інших днів і навпаки, але тільки в межах облікового періоду. Загальний місячний норматив робочого часу повинен залишитися незмінним.

При підсумованого обліку відпрацьованого часу графік змінності переглядати не можна.

При побудові графіка ротації відпустки (щорічні, додаткові) не враховуються. Якщо сукупна кількість годин, відпрацьоване співробітником з початку облікового часу до звільнення, перевищує стандартну тривалість встановленого раніше робочого часу в конкретному періоді, то переробка повинна визнаватися понаднормової і оплачуватися додатково.

Місячна норма робочого часу за певні періоди повинна розраховуватися за графіком п`ятиденного робочого тижня разом з вихідними днями, і виходячи з тривалості роботи в 8:00 в звичайний день і 7:00 в передсвятковий день при робочому тижні в сорок годин. При тривалості трудового тижня до сорока годин загалом і в п`ять днів робочий час скорочуватися не повинно.

Для прикладу - розрахунок робочого часу за січень 2013:

- календарні дні - всього 31-

- робочі дні - всього 17-

- вихідні дні - всього 14 (в т.ч. святкові).

Норма робочого часу за січень:

1) 136 год (якщо в робочому тижні 40 годин) -

2) 122,4 год (якщо в робочому тижні 36 год) -

3) 81,6 год (якщо в робочому тижні 24 год).