Право власності на квартиру
Протягом всього існування людського суспільства однією з основних життєвих потреб людей було житло. Особливо гостро питання про задоволення цього блага встав за часів існування СРСР, коли основна маса квартир належала державі або перебувала у власності громадських об`єднань. Житлове приміщення в той період передавалося в порядку черговості. При цьому складався договір найму. Правом постановки в чергу володіли тільки нужденні, які отримували цей статус при наявності такого права. Критерій нужденності був досить обмежений.
З початком встановлення ринкових відносин громадяни країни отримали можливість самостійного вирішення житлового питання. Це стало можливим після прийняття Закону «Про власність». Саме він сприяв появі в країні ринку житла.
В даний час право власності на квартиру законодавчо закріплено в ряді нормативно-правових актів. Перш за все, до таких документів можна віднести ГК РФ.
Згідно з цим законодавчим актом, право власності на квартиру і розпорядження житловим приміщенням за його призначенням здійснюється власником. Даний громадянин має можливість здійснювати зі своїм майном будь-яка дія. Основними умовами, які повинен дотримуватися власник, є наступні: правомірність, а також охорона інтересів інших осіб. Дотримуючись дані вимоги, громадянин може виробляти відчуження квартири на користь інших осіб, пропонувати житлове приміщення в заставу, а також проводити інші процедури. При цьому він залишається власником і володіє можливостями користування, володіння і розпорядження майном.
Право власності на квартиру має свої обмеження, закріплені в законодавчих актах. Його здійснення не повинно призводити до порушення інтересів інших осіб. До такого обмеження відноситься ймовірність використання житлового приміщення. Квартири можуть здаватися власниками на підставі укладених договорів іншим особам. При цьому розмістити в цих приміщеннях яке-небудь виробництво категорично заборонено. Квартири призначаються виключно для проживання в них громадян.
Неприпустимим дією є також розміщення в житлових приміщеннях офісів, торгових організацій і потужностей, призначених для виробництва будь-якого продукту. У тому випадку, коли підприємницьку діяльність здійснює громадянин, який має право власності на квартиру, то його дії можуть бути визнані законними за умови збереження інтересів інших осіб. Ще одним обмеженням при експлуатації житлового приміщення є обов`язок у дотриманні вимог санітарно-гігієнічних і будівельних норм, а також правил пожежної безпеки.
Для проведення будь-яких операцій на ринку нерухомості необхідно мати свідоцтво про право власності на квартиру. Воно є головним документом для проведення угод купівлі-продажу, дарування, обміну та оформлення в заставу.
Оформлення нерухомості у власність здійснюється після надання пакету документів до державного органу, який уповноважений видавати свідоцтва про законних правах громадян на ділянки, будинки і квартири.
Для вступу у володіння землею необхідно мати кадастровий паспорт, а також виписку з нього. Дані документи оформляються спеціальними службами. Громадянин зобов`язаний викликати працівників землевпорядної організації, які проведуть комплекс технічних робіт на його ділянці. Після цього оформляється пакет документів, який підлягає реєстрації в Роснедвіжімості. Одночасно видається кадастровий паспорт з випискою з нього. На підставі даних паперів видається свідоцтво про право власності на ділянку землі.
Оформити на себе будинок можливо також при наявності кадастрового паспорта на будову. Він видається службами БТІ. На підставі кадастрового паспорта оформляється також і свідоцтво про право власності на квартиру.