Дивізіональна структура управління

Більшість бюрократичних організаційних структур можна розділити на функціональні і дивізіональні структури управління.

Функціональні відносяться до найстаріших і досить-таки часто використовуються на практиці. Вони, можна сказати, є традиційними, і тому їх називають класичними. Це результат того, що управління поділяють на окремі елементи, кожний з яких має своє завдання в управлінні, тобто виконує певну функцію. Функціональна структура працює ефективно в фірмах малого та середнього розміру.

На великих підприємствах вже протягом кількох десятиліть застосовується дивізіональна структура управління.

Слово «дивізіональної» прийшло з латинської мови, що означає «поділ на частини, відділи». Процес систематизації відбувається за трьома ознаками:

1. По продукту (товару чи послуги).

2. По групам покупців.

3. За географічними регіонами.

Відділи фірм діють самостійно, це практично незалежні організації, які підпорядковуються тільки центральному органу управління компанією.



Продуктова дивізіональна структура

Необхідність її створення викликана зростанням числа великих фірм і корпорацій. Вони проникають в нові виробничі сфери, дуже сильно відрізняються від колишніх. Відбувається виникнення нових управлінських відділів, які займаються певним продуктом.

Дивізіональна структура управління, орієнтована на покупця, складається з окремих підрозділів. Кожне з них, у свою чергу, націлене на потрібну йому категорію споживачів. Такі відділи мають практично всі великі корпорації.

Регіональна дивізіональна структура управління.

Її створення, так само, як і продуктової, викликане стрімким зростанням корпорацій. Вони швидко поширюють свій вплив на величезні території не тільки всередині країни, а й за кордоном.



Залежно від того, який фактор є особливо важливим для фірми, для забезпечення її стратегічних планів, і вибирається дивізіональна структура управління конкретного типу: або по продукту, або за покупцю, або за географічною ознакою.

Переваги, властиві даними структурам управління:

- В першу чергу сприяють швидкому зростанню компанії.

- По-друге, збільшують самостійність менеджерів.

- По-третє, збільшують ступінь відповідальності керівного складу за виробництво.

- По-четверте, сприяють розширенню знань.

- По-п`яте, створюють сприятливі умови для підготовки керівників вищої ланки.

Поряд з достоїнствами дивізіональні структури мають і недоліки:

- По-перше, якщо мають місце слабкі інформаційні зв`язки між відділами, можливо дублювання діяльності.

- По-друге, слабкі зв`язки з головним керівним підрозділом, в результаті чого вище керівництво фірми часто не може тримати під контролем діяльність своїх підрозділів (дивізіонів), і, як наслідок, - великі збитки.

Причини недоліків наступні: слабке і неефективне керівництво компанії, недостатній бюджет, неконкретна спрямованість на бажані результати. Усунути негативні моменти можна наступним чином: посиливши керівництво, впровадивши чітку систему мотивації, бюджетування, АСУ, налагодивши горизонтальні зв`язки, чітко розмежувавши повноваження.

Управляти компанією з подібним типом повинна людина з демократичним стилем керівництва, так як він змушений буде передавати безліч повноважень головам дивізіонів, від яких і залежить ефективність управління компанією. Дивізіональна структура може ефективно працювати не тільки у великих, але і в середніх компаніях. Так показує сучасна практика.




» » Дивізіональна структура управління