Організація оплати праці

Організація оплати праці будь-якого підприємства складається з трьох компонентів, тісно пов`язаних один з одним. До них відноситься нормування праці, тарифна система, а також різні форми винагороди персоналу, зайнятого виробництвом продукції.

Заробітна плата для працівників є стимулюючим фактором, що дозволяє підвищити зацікавленість персоналу в найбільшої ефективності технологічного процесу. Гідну винагороду трудового внеску колективу дозволяє збільшити творчий потенціал кожного працівника і впливає на прискорення темпів соціально-економічного розвитку суспільства.

Нормування заробітної плати сприяє встановленню обґрунтованих величин його витрат. Ці значення використовують для аналізу результатів праці. Застосовувані норми є базовими показниками. Вони використовуються з метою винагороди та грошового заохочення працівника. Ці величини враховують внесок кожного члена колективу в загальні результати праці. Економічно обґрунтована організація нормування та оплати праці сприяє встановленню справедливої винагороди за внесок кожного працівника в випуск готової продукції.

Більш точний облік якості та кількості участі персоналу у виробничому процесі застосовується при певному порядку нарахування зарплати. Він використовується для різних категорій і груп працівників згідно з розробленими системам і формам оплати праці.

Організація оплати праці на підприємстві в ринкових умовах здійснюється з умовою дотримання ряду основних принципів:

- залежністю зарплати від якості і кількості вкладеного трудової участі, за умови, що кошти, які є винагородою за відпрацьований час, повинні бути зароблені підприємством-

- стимулювання окремих працівників у вигляді матеріального поощренія-



- збільшення рівня винагороди колективу при зростанні проізводітельності-

- підвищення значущості преміальних виплат, що залежать від величини одержуваного підприємством доходу-

- вдосконалення підходу до оцінки праці керівництва та фахівців, який повинен знаходитися в прямій залежності від їх ініціативи, термінів виконання завдань, а також ефективності прийнятих рішень-

- досягнення оптимального співвідношення рівнів оплати праці робітників і службовців, а також адміністрації підприємства-



- доступність розуміння побудови матеріальної винагороди за відпрацьований час.

Організація оплати праці при наявності ринкових відносин має великі можливості прояву господарської самостійності для будь-якого підприємства. Компанії, що мають різні форми власності, вправі вводити тарифну систему, яку розробили самостійно. Єдиним обмеженням є мінімальна зарплата, встановлена на державному рівні. Тарифне винагороду будь-якого підприємства не повинно перевищувати цю величину.

Організація оплати праці суб`єкта господарювання повинна:

- визначати системи і форми винагороди за відпрацьований час-

- включати доплати за суміщення посад (Професій), а також за розширення обслуговуються зон-

- для кожної окремо взятої категорії працівників передбачати надбавкі-

- встановлювати для керівників, службовців і фахівців посадові оклади-

- визначати напрями соціально орієнтованих виплат та область використання фонду оплати праці-

- розробляти і виробляти затвердження положень, що стосуються нарахувань премій працівникам.

Організація оплати праці має першорядне значення для підвищення ефективності функціонування підприємства. Вона повинна орієнтувати трудовий колектив на кінцеві показники технологічного процесу, збереження ресурсів та на максимальне підвищення якості продукції, що випускається.




» » Організація оплати праці