Ліміт каси

Організація, незалежно від форми власності, може на кінець робочого часу залишати у своїй касі певну суму грошових коштів. Тобто кількість готівки, що залишаються в касі, не може перевищувати певної суми. Ця сума і називається лімітом каси.

Протягом дня кількість готівки не лімітується, але до кінця робочого часу сума грошових коштів, яка залишається в касі, повинна бути менше ніж встановлений на кожному окремо взятому підприємстві ліміт каси. Якщо ж сума перевищує ліміт, її необхідно здавати на призначені для цих цілей розрахункові рахунки підприємства, відкриті в банківських установах. Як виняток в касі більше встановленого ліміту можуть зберігатися кошти, які були призначені для виплати різноманітних допомог та заробітної плати. Але й термін зберігання цих виплат не може перевищувати трьох днів з урахуванням дня отримання грошових коштів у банківській установі.

З 01.01.2012 року в дію вступили нові правила, які стосуються касових операцій, тепер порядок ведення каси регламентується Положенням № 373-П ЦБ РФ від 12.10.11г. Згідно з цим положенням і організації та індивідуальні підприємці, у яких діяльність передбачає використання готівки, повинні вести касу за всіма вимогами вищезазначеного положення. Відповідно, правильно встановлюючи ліміт каси.

Раніше, згідно з положенням, яке діяло до 1 січня, ліміт каси встановлювався банком. З введенням нових правил виникає питання, хто встановлює ліміт каси зараз. А зараз кожне підприємство або індивідуальний підприємець сам повинен встановити для себе ліміт коштів, які можуть зберігатися в касі. При цьому погоджувати цю суму з банком або якимось іншим контролюючим органом не потрібно.

Розрахувати ліміт каси можна кількома описаними в Положенні 373-п способами.

Перший стосується тих, у кого в процесі роботи є постійні надходження готівки. Їм необхідно для початку визначити термін, на який буде проводитися розрахунок ліміту каси (місяць, квартал тощо). Після чого позначити розрахунковий період для визначення граничної суми, яка може залишатися в касі. Цей період згідно з Положенням не може бути більше 92 днів, але не календарних, а днів, які згідно графіком роботи організації або підприємця є робочими. Причому можна вибрати найбільш вигідний період: аналогічний період минулого року- період попередній того часу, на який робиться ліміт каси- період з максимальними сумами виручки і т.п.

Після того як це визначено, робиться вибірка готівки і всі отримані суми грошових коштів сумуються. Далі слід визначитися, через скільки днів касир або інша уповноважена особа буде здавати надлишки коштів у банківські установи. Але слід пам`ятати, що періодичність таких здач не повинна перевищувати сім днів.

Визначившись з усіма вищевикладеними моментами, можна приступати до самого розрахунком. Для цього загальну суму грошових коштів за вибраний період необхідно розділити на кількість робочих в даній організації днів за цей же період і отриманий результат помножити на ту кількість днів, через яке буде відбуватися здача готівки. Сума, отримана в результаті, і буде лімітом каси.

Другий спосіб застосовують організації та ВП, у яких готівкова виручка відсутня. Тобто грошові кошти в касу надходять тільки з розрахункових рахунків. У цьому випадку, як і в попередньому, необхідно вибрати період для встановлення ліміту каси. Вибрати розрахунковий період, який теж не може бути більше 92 днів. Визначитися з об`ємом витрат за вибраний термін і кількістю днів, які проходять між отриманням готівки з рахунків організації в банківських установах.

Далі робиться розрахунок ліміту каси: сума отриманих за певний час готівкових коштів (не включаючи заробітну плату, допомоги, стипендії тощо виплати) ділиться на вбрання для розрахунку кількість робочих днів і множиться на кількість днів у проміжках, між якими буде відбуватися отримання грошових коштів за чеками.

Чіткий бланк розрахунку ліміту каси становищем не передбачений, тому він складається в довільній формі. Оформляється розрахований ліміт каси наказом керівника організації або приватним підприємцем в довільній формі.