Облік праці та заробітної плати

Найважливішим елементом у виробничому процесі є праця співробітників підприємства. Цей компонент займає особливе місце - собівартість його включається в собівартість виготовленого товару. Разом з цим він являє собою основне джерело задоволення матеріальних потреб співробітників. Облік праці та її оплати дозволяє здійснювати контроль над його мірою і рівнем споживання.

Витрати на роботу слід розглядати в якості витрат виробництва і у формі заробітку кожного співробітника.

Облік праці та заробітної плати в першу чергу здійснюється на підставі чисельності співробітників, непроработанное і опрацьованого ними часу, невиконаною або виконаної роботи, а також вироблення. Ці завдання в основному вирішує статистика і оперативно-технічна калькуляція. Чисельність співробітників враховує кадрова служба організації. Робочий час враховують табельщики або керівники відділів (Підрозділів, цехів) підприємства. Організація заробітної плати проводиться бухгалтерією.

Для здійснення розрахунку необхідно мати відомості про кількість часу, який відпрацював кожен співробітник. Облік часу ведеться в типовому табелі. Для кожного підрозділу або цеху складається свій документ. В табель вносять всіх працівників. Щодня в документі робляться записи про непроработанном і опрацьований часу. Виділяються особливо час нічних змін та інші понаднормові години. Заповнені табелі передаються в бухгалтерію.

Облік праці та заробітної плати відрядними робочим здійснюється з урахуванням не тільки відпрацьованого часу, але і вироблення. Остання може вважатися відповідно до кількості здійснених операцій або зробленої продукції, а також по кінцевій операції. Для відрядних працівників спосіб, за допомогою якого здійснюється облік праці та заробітної плати, залежатиме від особливостей виробництва. Відповідно до цих же особливостями встановлюється і порядок оформлення документів з вироблення. Існує кілька типів документів, які використовуються найбільш часто.

Наряди на відрядну роботу застосовуються в дрібносерійних або індивідуальних виробництвах, при здійсненні разових або ремонтних послуг, а також робіт, які практично не мають повторень. Наряд може виписуватися одній людині чи бригаді. На зворотному боці другого здійснюється облік праці та заробітної плати кожного члена в бригаді.

Маршрутний лист видається на кожну окрему партію деталей, які передаються на обробку. У цьому документі вказується кількість виробів, які запущені у виробництво, результати їх приймання після кожної операції (число шлюбу і придатних), нараховується зарплата. Маршрутний лист використовується в серійному виробництві. Його може доповнювати змінний рапорт, в якому вказується вся вироблення робочої групи за зміну.

Відомості вироблення використовуються в масових виробництвах. У цих випадках оплата бригаді здійснюється відповідно до кількості придатної продукції на кінцевій операції за всі закріплені за бригадою операції. Зазначені відомості використовуються і на поточних лініях. У цьому випадку за кожним робочим закріплюється певна операція і враховується його вироблення індивідуально.

Крім перерахованих вище, застосовуються і інші документи по доплаті. Так, наприклад, на деяких виробництвах використовуються листки на доплату за відступів від нормальних трудових умов, листи про просте, списки по надурочних, пільговим, нічним годинах та інші.

Сьогодні на підприємствах використовується оплата праці відрядна і погодинна. У першому випадку оплачується вироблення (незалежно від часу роботи), а в другому - відпрацьований час (незалежно від обсягу виробітку).