Сочевиця, користь в дієтичному харчуванні

У сочевиці знаходиться велика кількість повноцінного рослинного білка, який засвоюється організмом легко. У порівнянні з іншими бобовими в цих зернах низький вміст амінокислот сірчаного ряду. Сочевиця, користь якої популяризуется дієтологами, володіє меншою кількістю жиру, порівняно з горохом. Це чудове джерело заліза. У зернах сочевиці багато фолієвої кислоти, набагато більше, ніж в інших продуктах. Одна порція приготованої страви з цієї бобової культури забезпечить людський організм 90% денної норми водорозчинного вітаміну B9.

Сочевиця, користь якої частково полягає у високому вмісті клітковини, покращує моторику кишечника, захищає пряму кишку від загрози злоякісних пухлин. Регулярне вживання цього продукту харчування нормалізує обмін речовин, зміцнює імунітет, стимулює функцію сечостатевої системи.

Ряд мікроелементів, що входять до складу цієї зернобобовою культури, представлений кальцієм, калієм, фосфором, залізом, марганцем, міддю, молібденом, бором, йодом, кобальтом, цинком.

Сочевиця, користь якої частково полягає в утриманні поліненасичених жирних кислот, є багатим джерелом Омега-3, Омега-6 кислот. Недолік цих двох речовин, які надходять в організм тільки з їжею, а не синтезуються в клітинах, призводить до хронічних захворювань. Часто дефіцит незамінних поліненасичених кислот в раціоні харчування є тим чинником, який провокує порушення ритму серця, перепади артеріального тиску, діабет, артроз, гормональний дисбаланс (особливо в клімактеричному віці).

Сочевиця, користь якої частково полягає в повноцінній комбінації вітамінів, містить вітаміни групи B, вітаміни РР, каротин. Щоб додатково збільшити рівень вітаміну C, зерна сочевиці слід проростити.

У вегетаріанської дієтології ця бобова культура за поживними властивостями прирівнюється до м`яса.

Дієтологи рекомендують вживання сочевиці людям, в організмі яких не вистачає магнію, щоб налагодити повноцінну роботу серця і нервової системи.

При подачі на стіл вже приготованих страв, до них потрібно додавати свіжі салати. Необхідність додавання зелені продиктована тим, що залізо засвоюється в більшому обсязі під впливом вітаміну C.

Користь сочевиці частково полягає в утриманні триптофану. Це незамінна амінокислота, яка в результаті ланцюга біохімічних перетворень перетворюється в серотонін. Від оптимальної кількості триптофану, що надходить з їжею, залежить повноцінний сон і психоемоційна стійкість. Навпаки, якщо серотоніну недостатньо, то це загрожує депресіями, станами тривожності, перепадами настрою.

Сочевиця зелена (зерна якої ще не дозрілі) рекомендована дієтологами при гастриті, холециститі, пієлонефриті, гіпертонії, ревматизмі, гепатиті, атеросклерозі, виразковій хворобі.

Зрілу сочевицю радять вживати при порушенні обміну речовин, для підвищення імунітету, при захворюваннях сечостатевої системи, ЦНС.

Сочевиця є джерелом ізофлавонів (Isoflavones), які пригнічують ріст злоякісної пухлини грудей завдяки своїм антиканцерогенною властивостям. Ізофлавони не руйнуються при тепловій обробці, тому зберігаються, як в консервованої сочевиці, так в супі.

Рекомендується пити відвар з сочевиці людям, що страждають сечокам`яною хворобою.

Протипоказання до вживання сочевиці

Бобові культури провокують газоутворення в кишечнику, тому не рекомендуються хворим дисбактеріозом.
Відмовитися від вживання сочевиці потрібно хворим на подагру, дискінезією жовчних шляхів, тим, у кого виявлені камені в нирках, в жовчному міхурі.

Сочевиця перешкоджає засвоєнню таких мікроелементів, як кальцій, залізо і цинк.